ТРЯ́МО́К, ТРА́МО́К

ТРЯ́МО́К, ТРА́МО́К, тря́мка́ і тра́мка́, ч., діал. Зменш. до трям, трам. Марта дістає з трямка свиту й підстеляє свекрусі під голову (Вас., III, 1960, 77); Онися дбайливо вичистила засік у коморі, змила підлогу, принесла з колгоспного саду кілька пучків червоної калини і розвішала під трямком (Десняк, І, 1955, 442); Перекинуті через трамок віжки вже теліпалися серед сіней (Гр., II, 1963, 410); На трамках стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 305.